с. Бене. Бенянський ДНЗ








Методична робота

            Педагог – це найголовніша людина, яка створює імідж дошкільного закладу. І чи не найголовнішим завданням  керівництва є створення таких умов, які сприятимуть становленню особистості педагога та повній реалізації його можливостей і здібностей.
            Спрямованість навчальної технології на повноцінний розвиток загальнолюдських здібностей – комунікативних, інтелектуальних, художніх – створює умови для індивідуального й творчого застосування їх у різних сферах життєдіяльності дитини.
           Особисто – орієнтовані технології
Ці технології ставлять у центр усієї освітньої системи особистість дитини, забезпечення комфортних та безпечних умов її розвитку, реалізацію природних потенціалів особистості.
          Як один із прикладів інноваційної роботи розглянемо впровадження народних традицій.  Педагогічні працівники дошкільних закладів Берегівщини, що на Закарпатті  обрали становлення духовності дитини, вироблення трудових навичок, як засобу соціалізації її.
          Народні традиції, звичаї передавалися з покоління в покоління для того, щоб нащадки ніколи не забували своє коріння, свій родовід, історію свого народу.  Та на жаль багато чого втрачено, загублено, забуто.
          «Що треба зробити, щоб не пересихало цілюще джерело мудрості наших прабатьків? Як зробити так, щоб наші діти не змаліли духовно, щоб не виростали без роду і племені, байдужими до рідної землі, до краю, до свого коріння, щоб вміли берегти кращі традиції минулого? А починати треба з дошкільного віку, коли дитина пізнає навколишній світ. І від батьків і педагогів багато залежить, щоб разом з молоком матері та її ніжною колисковою у душу дитини входила любов до всього рідного, щоб змалечку вона пізнавала звичаї та обряди свого краю, збагачувала мову скарбами усної народної творчості. Така робота допоможе повернути у сім’ю та дошкільні заклади духовні скарби наших предків.»
                                                                                                                  ( Л. Калуська.)